Кір

         Кір – гостре антропонозне інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке проявляється підвищенням температури тіла, катаральними явищами, висипкою на шкірі, слизових оболонках щік у вигляді плям. Характеризується загальною інтоксикацією організму.

         Інфекція поширена на всіх континентах, тому що до збудника кору сприйнятлива кожна людина, яка не перенесла цієї інфекції.

Свідченням можуть бути спалахи на острівних територіях, на які корову інфекцію не завозили десятиліттями. У разі завезення джерела збудника

 неімунізоване населення хворіло у 99,9 % випадків.

В Україні в 2017 році в черговий раз спостерігається епідемічний підйом захворюваності на кір. Це явище  прогнозоване та пов’язане з низьким охопленням дітей щепленнями, а також циклічністю захворювання.

Джерелом інфекції є хворий на кір. Вхідними воротами для інфекції є дихальні шляхи. Зараження може відбуватися у  разі потрапляння вірусу на кон’юктиву. Вірус розмножуючись у епітелії слизових оболонок верхніх дихальних шляхів зумовлює експіраторні акти – кашель, чхання, під час яких збудник у великій кількості виділяється у повітря. Сприйнятливість людини до кору дуже висока. Індекс контагіозності становить 0,96-0,98. Завдяки трансплацентарному імунітету діти до 3-х місяців не хворіють. Хоча збудник за кімнатної температури знешкоджується протягом кількох годин, інтенсивність його виділення хворим, висока вірулентність та тотальна сприйнятливість неімунізованих людей призводить до швидкого поширення захворювання. Оскільки вірус швидко руйнується за кімнатної температури, передача його через предмети побуту або одяг за межі сімейного осередку практично не відбувається.

Враховуючи той факт, що діти після народження швидко втрачають материнський імунітет, висока ураженість дітей кором у перші роки життя стає зрозумілою. Щеплення живою коровою вакциною захистили дітей від захворювання, і ураженясть дітей дошкільного віку різко зменшилася.

У перші дні гарячкового періоду діагноз кору поставити важко, а саме у цей період хворий найбільш активно виділяє збудник. Коли ж починається висипання  діагноз встановити не складно, виділення вірусу різко зменшується.    В клінічному перебігу кору виділяють такі періоди: інкубаційний, катаральний, період висипань та реконвалесценції. Інкубаційний період становить 9-12 днів. Він може тривати до 17 днів, а при введення контактним імуноглобуліну до 21 дня. Початок захворювання гострий. З’являються симптоми початок нового катарального періоду: підвищенням температури тіла до 38-39^0С градусів, загальною слабкістю, гострими катаральними симптомами (грубий кашель,осиплість голосу), почервонінням повік та слизової оболонки очей, характерною висипкою на тілі. Підвищення температури тіла в перші дні у більшості випадків нестійке. На 2-3-й день від початку захворювання на слизовій оболонці щік проти малих корінних зубів, інколи на слизовій оболонці губ, виникають дрібні, розміром з макову зернину, білуваті цятки, які піднімаються на слизовою оболонкоюі оточені червоним обідком. Це плями Бельського- Філатова- Копліка, симптом який має особливо важливе діагностичне значення. Одночасно або через 1-2 дні на слизовій оболонці м’якого та твердого піднебінь з’являються червоні плями неправильної форми. Слизова оболонка всієї порожнини рота стає рихлою та гіперемійованою. Перед появою висипань температура тіла часто знижується , іноді до норми. Перші елементи висипу з’являються за вухами, на переніссі, на обличчі. Висип при кору плямисто-папульозний, місцями він зливається, розміщується на незміненому фоні шкіри. Характерною є етапність появи висипу, спочатку на обличчі та шиї, потім на тулубіі на кінцівках. Елементи висипу згасають в тому самому порядку, в якому вони з’явилися. На місці висипання залишається пігментація, згодом починається дрібне висівкоподібне лущення. Разом із згасанням висипу зменшуються явища загальної інтоксикації, нормалізується температура тіла, зменшуються катаральні явища.

Мітигований (ослаблений) кір буває у дітей, яким проводили пасивну імунопрофілактику( введення контактному протикорового імуноглобуліну). Інкубаційний період продовжується до 21 дня. Початковий період та період висипу, навпаки, скорочується. Катаральні явища з боку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів виражаються слабо або зовсім відсутні, явища загальної інтоксикації незначні.

Найчастіше ускладнення з боку органів дихання: бронхіт, пневмонія, плеврит.

Діагноз кору встановлюють на основі типової клінічної картини хвороби. В діагностиці нетипового кору важливе значення мають дані про контакт з хворими на кір. Кір у сприйнятливих осіб найчастіше має виражену клінічну картину. Хворі на кір з тяжким перебігом захворювання,особливо з ускладненнями, підлягають госпіталізації. Оскільки хворий на 4-ту добу висипання уже не виділяє збудник і не становить небезпеки для оточуючих, потреби у його ізоляції у цей період немає. Госпіталізують хворих з тяжкими та ускладненими формами кору, також за епідеміологічними та побутовими показниками ( з дитячого будинку, інтернату та ін.).У колективі, в якому виявлено хворого, забезпечують медичне спостереження за дітьми, які спілкувалися з хворим. В осередках інфекції дітей, не щеплених живою коровою вакциною, якщо немає протипоказань, терміново вакцинують, за наявності протипоказань вводять імуноглобулін.

Потрібно  дотримуватися постільного режиму протягом усього гарячкового періоду, а також правил особистої гігієни. Рекомендується часте пиття.

             В нашій країні обовязкова планова активна імунізація живою коровою вакциною. Згідно наказу МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» щеплення проти кору проводяться у віці 12 місяців та ревакцинація в 6 років. Перенесене захворювання на кір не є протипоказанням до щеплення.

Лікар – епідеміолог

Прилуцького міськрайонного відділу                                       Олексенко О.В.