В нашому місті на протязі останніх тижнів спостерігається підйом захворюваності на грип та інші гострі респіраторні інфекції. Це вимагає посиленої уваги до розвитку епідемічного процесу з боку населення та медичних працівників. Що ж таке грип? Як його запобігти?

Грип – це гостре гарячкове захворювання, яке супроводжується загальною інтоксикацією та ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

            У перші десятиліття ХХ ст. збудник грипу поширювався морським та залізничним транспортом, тому ураження населення всіх континентів відбувалося протягом декількох років. Найбільш вірулентний збудник грипу (іспанки) був   завезений у       більшість країн світу протягом 3 років. При нинішніх     способах пересування населення збудник грипу завозиться в більшість країн протягом декількох місяців. Десятки мільйонів захворювань на грип, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) щорічно завдають великої шкоди здоров’ю населення та значних економічних збитків.

            Нині відомо три типи вірусу: А, В, С. Усі вони антигенно різні. Найбільш стабільними є віруси С і В. Особливістю вірусу А є велика мінливість антигенів гемаглютиніну (Н) та нейрамінідази (N). Уже в минулому столітті пандемії були етіологічно пов’язані з різними варіантами вірусу А. Віруси грипу А зумовлюють пандемічне поширення захворювання. Пандемій, пов’язаних з вірусом грипу В, не описано. Часто захворюваність, зумовлена вірусом В, спостерігається у вигляді другого підвищення на спаді пандемії грипу А. Вірус грипу С є етіологічним агентом спорадичних захворювань або обмежених спалахів.

            З повітря вірус проникає у верхні дихальні шляхи. Репродукуючись в епітелії слизової оболонки носових ходів, верхніх дихальних шляхів, вірус викликає запалення, яке є причиною експіраторних актів та гарячкової реакції.

            У період пандемії заражається переважна більшість населення. Підтвердженням цього може служити той факт, що після закінчення пандемії більшість населення має антитіла до вірусу, який спричинив її. У школярів і населення працездатного віку грипозна інфекція перебігає як гарячкове захворювання і лише в окремих осіб виникають ускладнення. Найчастіше ускладнення розвиваються у дітей перших років життя (до 3 років), осіб похилого віку та людей, які страждають на хронічні хвороби дихальної та серцево-судинної систем, мають алергічні порушення. У згаданих груп населення інфекція може активізувати хронічну хворобу, у зв’язку з чим перебіг інфекції ускладнюється.

            Джерелом збудника в основному є хвора людина, яка під час експіраторних актів викидає у повітря величезну кількість збудника.

Нині переглядається питання про те, що грипозна інфекція є антропонозом. Віруси, виділені від тварин, антигенно близькі до вірусів, виділених від хворих людей. Грипом заражається та особливо важко хворіє молодняк сільськогосподарських тварин (велика та мала рогата худоба, свині, коні та ін.). Але як стверджують деякі дослідники, заносить збудник на ферму людина, оскільки епіозоотія серед згаданих тварин розпочинається дещо пізніше від епідемічного поширення серед населення.

            Механізм передачі збудника від людини до людини здійснюється крапельним шляхом. Вірус, потрапляючи на епітелій слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, викликає запалення, що супроводжується експіраторними актами (кашель, чхання). В процесі цих актів велика кількість збудника потрапляє у повітря, а звідти – у дихальні шляхи людей, котрі оточують хворого, особливо у місцях великого скупчення людей (громадський транспорт, кіно, театри, дитячі заклади).

            Вірусовмісний аерозоль підсихає і осідає на предмети побуту, що призводить до накопичення його у приміщенні. Хоча вірус не стійкий, але кількох годин, протягом яких він виживає, буває достатньо, щоб відбулося зараження через пил.

            Сезонність епідемічного поширення грипу співпадає з холодними місяцями року. Вважають, що простудний чинник, який знижує загальну резистентність організму, сприяє розвитку грипозної інфекції. Підтвердженням цього припущення може бути той факт, що в осінньо-зимові місяці, поряд зі значним збільшенням кількості гострих респіраторних вірусних інфекцій,   пропорційно збільшується ураженість населення грипозною інфекцією. Але якщо проаналізувати час виникнення пандемій за більш тривалий період, то можна побачити, що окремі пандемії починалися і в літні місяці.

            З огляду на величезну кількість хворих, яка буває під час пандемій, госпіталізувати всіх не можливо та й більшість хворих не потребує цього. Госпіталізації підлягають діти, особливо з ускладненим анамнезом, а також особи похилого віку з хронічними захворюваннями. У них перебіг інфекції часто ускладнюється, і своєчасна лікарняна допомога може мати вирішальне значення.

            Хворим на грип показано введення в перші дні захворювання 1-2 доз специфічного імуноглобуліну, який полегшує клінічний перебіг та запобігає розвитку ускладнень. Рекомендують триразове закапування у ніс лейкоцитарного інтерферону протягом 5 днів.

            У нашій країні для активної специфічної імунізації застосовують протигрипозну вакцину. При співпадінні типу вірусу, з якого приготовлена вакцина, із вірусом, який є етіологічним агентом епідемічного процесу, ця вакцина дає добрий ефект.

            Все більшого значення набуває профілактична дія інтерферону, наявність якого   в організму пригнічує репродукцію будь-якого вірусу. Лейкоцитарний інтерферон рекомендують закапувати в ніс тричі на день протягом усього періоду небезпеки зараження. Запропоновані живі ентеровірусні вакцини як індуктори ендогенного інтерферону. До того ж захисна концентрація інтерферону зберігається понад 2 місяці.

            Усі випадки захворювань на грип беруть на облік амбулаторно – поліклінічні заклади й узагальнені дані передають до ПМРВ.

            Ведеться контроль за своєчасним благоустроєм робочих приміщень, повним та якісним охопленням населення імунопрофілактикою. Вивчається імунітет у населення, напруженість його до різних типів вірусу грипу. Важливим є своєчасне розроблення комплексного плану заходів щодо боротьби з грипом.