Як запобігти захворюванню на кір.

 Інфекція поширена на всіх континентах, тому, що до збудника кору сприйнятлива кожна людина, яка не перенесла цієї інфекції.

Свідченням можуть бути спалахи на острівних територіях, на які корову інфекцію не завозили десятиліттями. У разі завезення джерела збудника

 неімунізоване населення хворіло у 99,9 % випадків.

В Україні з 2017 році в черговий раз спостерігається епідемічний підйом захворюваності на кір. Це явище  прогнозоване та пов’язане з низьким охопленням дітей щепленнями, а також циклічністю захворювання.

Захворюваність кором по області в 2014, 2015, 2016 роках не реєструвалась.

Найбільший рівень захворюваності відмічено в 2006 році, впродовж 2008-2010 років випадки кору не реєструвались, в 2012 – 2013 роках зареєстровано 76 та 73 випадки кору.

В поточному році в районі та місті Прилуки зареєстровано 18 випадків захворювання на кір. Захворювання реєструються як серед дитячого так і серед дорослого населення. Захворюваність серед дорослого населення складає 80 % від загальної кількості захворівших.

Інкубаційний період триває 6-18 діб, середній 9-12 днів. У разі введення гамаглобуліну період інкубації може тривати до 28 діб. Захворювання характеризується підвищенням температури тіла до 38-39 градусів, загальною слабкістю, гострими катаральними симптомами (грубий кашель, осиплість голосу), почервонінням повік та слизової оболонки очей, характерною висипкою на тілі.

Кір, при тяжкому перебігу хвороби, небезпечна такими тяжкими ускладненнями, як специфічний коровий енцефаліт та гостра корова пневмонія.

Механізм передачі збудника крапельний. Вірус розмножується в епітелії слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, зумовлює кашель, чхання, в процесі яких збудник у величезній кількості виділяється у повітря. Хоча виділений збудник  при кімнатній температурі знешкоджується протягом декількох годин, інтенсивне виділення його хворим, висока вірулентність  та тотальна сприятливість неімунізованих людей призводить до швидкого поширення збудника.

У перші дні гарячкового періоду діагноз кору поставити складно, а саме у цей період хворий найбільш активно виділяє збудник. Коли ж розпочинається висипання і діагноз встановити не складно, виділення вірусу значно зменшується, і на 3-ю – 4-у добу хворий не становить небезпеки для оточуючих.

         Згідно наказу МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» щеплення проти кору проводяться у віці 12 місяців та ревакцинація в 6 років.

         Перенесене захворювання на кір не є протипоказанням до щеплення.

         Згідно ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних

хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до календаря щеплень.

Згідно ст. 15 цього ж закону дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Лікар – епідеміолог

Шовкун Т.О.

Правець.

      Правець – гостра інфекційна хвороба, яка характеризується тонічною напругою скелетних м'язів, з періодичними судомами.

      Правець поширений всюди. В України він характеризується спорадичною захворюваністю. Однак, летальність від нього, незважаючи на сучасні методи лікування становить 20-30% , а у новонароджених досягає 90%.

      У світі щорічно гине від правцю близько 1 млн. людей, з них 80% становлять новонароджені.

      Тяжкість клінічного перебігу хвороби, висока летальність, дороге лікування визначають соціально-економічну актуальність правцю.

      До токсину збудника правцю, який є сильною біологічною отрутою, дуже сприйнятливі людина, а також майже всі види теплокровних тварин: мавпи, коні, корови, вівці ,кози, собаки, кролі, морські свинки, білі миші та інші.

      Вхідними воротами для збудника правцю є різні ушкодження шкіри – як масивні, так і ледве помітні.

      Попадаючи в рану, спори правця при сприятливих умовах розвиваються в палички, які і виділяють екзотоксин. Самі палички практично залишаються на місці потрапляння до організму, проникаючи інколи до регіональних лімфатичних вузлів. Правцевий токсин всмоктується по нервовим закінченням, потрапляє до центральної нервової системи в кров.

       Інкубаційний період правця складає від 4 до 21 діб. В середньому 10-14 діб.

Зараження правцем відбувається через ушкоджену шкіру або слизові оболонки.

     Вхідними воротами для збудника правцю у мирний час є переважно дрібні побутові або виробничі, найчастіше сільськогосподарські травми, особливо в ділянці нижніх кінцівок.

     Роль вхідних воріт для інфікування  можуть відігравати опікові та обморожені поверхні з некротичними тканинами, пупкова рана у новонароджених. Зараження правцем може відбуватися під час операцій, ін’єкцій та пологів.

       Чинниками передачі збудника правцю можуть бути земля, гній, фекалії людини, вуличний пил, гілки дерев, нестерильний хірургічний інструментарій, перев’язувальний та шовний матеріал, особливо кетгут.

     Хворіє на правець переважно сільське населення  - 86-90%. Значну групу серед захворілих на правець становлять пенсіонери, в тому числі й мешканці міст, мають власні сади та огороди. Для правцю в Україні характерна сезонність. Найбільша кількість випадків правцю реєструється теплої пори року – з травня по вересень.

    Основним заходом запобігання захворюванню на правець є активна імунізація, яку проводять планово, починаючи з 2-х місячного віку, згідно з «Календарем щеплень». Термінову специфічну профілактику проводять при травмах різного характеру з пошкодженням шкіри або слизових оболонок, обмороженнях, опіках II,III та IV ступенів, поза лікарняних абортах або пологи, укусах тварин.

      Інколи відмічаються продромальні явища у вигляді тягнучої болі в рані, посіпування прилягаючих м'язів і підвищена реакція хворого на зовнішній подразник(раптове світло, віяння повітря, і т.д.). Самі хворі відмічають одним із перших симптомів відчуття напруженості і важкість при відкриванні рота внаслідок появи тонічних судом.

      Через деякий час скорочення жувальних м'язів може бути настільки сильним, що хворий не в змозі розкрити рота або відкриває його на декілька міліметрів.

 Потім судорожні скорочення появляються в м'язах обличчя і потилиці. Трішки згодом тонічні судоми захватують м'язи живота та спини, і починається повна картина правця.

      Профілактику правцю у разі поранення починають з хірургічної обробки рани і комплексної активно-пасивної імунізації, яку проводять згідно з існуючою схемою з урахуванням документально підтверджених щеплень проти правцю, які проводились раніше будь яким препаратом, що містить правцевий анатоксин.

       З метою запобігання захворюванню на правець проводяться профілактичні щеплення, як надійний спосіб його запобіганню своєчасне звернення за медичною допомогою в разі травм, у тому числі й дрібних, і проведення за показниками активно-пасивної профілактики.