Кишковий ієрсиніоз – гостре інфекційне захворювання, яке спричиняється Yersinia enterocolitica, з роду ієрсинія та характеризується фекально - оральним механізмом передачі, симптомами інтоксикації , ураження шлунково- кишечного тракту, печінки, суглобів, інших органів та систем.

До хвороб, які спричиняють інші види ієрсиній, відночять чуму і псевдотуберкульоз.

            Збудник кишкового ієрсиніозу вперше описаний у 1935 році , а виділенний у чистій культурі в 1939 році. Перші захворювання людей , які були зумовленні Yersinia enterocolitica зареєстрованні у 1962-1966 рр. у Франції, Чехословачинні, Щвеції.

            Кишковий ієрсиніоз реєструється повсюдно. Найбільш часто захворювання зустрічається в країнах Північної і Західної Європи , у Великій Британії,Япогнії, США.

Кишковий ієрсиніоз можна віднести до сапронозних інфекційних хвороб. Основний резервуар в природ і- є грунт. Вторинний - свині, собаки, коти, корови, кози, лисиці , птахи, мишовидні гризуни. Зрідка джерелом зараження мооже стати хвора людина, в якої збудник здатний до 90 діб виділятися з випорожененнями, або бактеріоносій Yersinia enterocolitica.

            Кишковий ієриніоз передається фекально- оральним механізмом, шляхи передачі: харчовий, водний, побутовий. Звичайна людина інфікується при вживанні продуктів тваринництва: молоко та продукти з нього, м’ясо, яйця, овочі та фрукти.

Водний шлях зараження при кишковому ієрсиніозі зустрічається рідше, спостерігається при вживанні забрудненої води колодязів, відкритих водоймищ.

В організованих колективах за певних умов можливий побутовий шлях передачі.До групи ризику відносять осіб, які працюють у тваринництві, птахівництвах та на харчоблоках.

            Характерна зимово - весняна сезонність. Інкубаційний період від 1-2 до 18 діб. Захворювання починається гостро з болю в животі, який локалізується вище пупка, постійно або переймипостійного характеру. Іноді є нудота, блювання. Випороження рідкі, від 4-5 до 20 разів на добу,в тяжких випадках можливі домішки слизу і крові..

Одночасно з гастроінтестінальними проявами інтоксикації: озноб, збільшення температури тіла до 38-39 С.За клінічними проявами розрізняють: абдомінальну,генералізовану та вторинно-вогнищеву форми захворювання.

            Специфічна профілактика захворювання не розроблена . Неспецифічна профілактика ієрсиніозів полягає в дотримнні правил зберігання продуктів, технології приготування та реалізації їжі.

Для уникнення винекнення захворювання рекомендовано вживати лише термічно оброблену їжу та кип’ячену воду, дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при догляді за тваринами.