Ротавірусна інфекція. Актуальні проблеми.

            В поточному році в місті Прилуки та Прилуцькому районі спостерігається підйом захворюваності на гострі кишкові інфекції невстановленої етіології, а  питома вага відхилень від нормативів по бакпоказниках з вогнищ інфекційних захворювань за  2019 рік становить: по продуктах – 8,9%; по питній воді – 27,9%; по змивах – 3,4%. Широке застосування антибіотиків та дезинфектантів призвело до активізації гострих кишкових інфекцій вірусної природи, зокрема ротавірусної етіології. Найчастіше реєструється клінічна форма, яка називається ротавірусним гастроентеритом. Ротавірусний гастроентерит - гостре вірусне  захворювання, яке характеризується проносом, блюванням, слабкістю, підвищенням температури тіла, збудником якого є ротавіруси. Питома вага ротавірусних інфекцій у структурі гострих кишкових інфекцій становить біля 30%. Близько 1 млн дітей у світі щорічно вмирає від ротавірусного гастроентериту.

           Ротавіруси людини належать до великої групи вірусів, які за морфологією нагадують колесо. Особливості будови вірусних часток і дали назву роду вірусів - ротавіруси ( від  лат. roto- колесо). За групоспецифічним антигеном ротавіруси поділяють на 6 серологічних груп: A, B, C, D, E, F.  Більшість ротавірусів людини відносять до гупи А, встановлено явище заміни ротавірусів групи А ротавірусами інших груп.

           На об'єктах  навколишнього середовища ротавіруси зберігають життєздатність від 10 днів до 1 міс.;  у фекаліях - від декількох тижнів до 7 міс. Ці віруси втрачають інфекційну активність при кип'ятінні, обробці розчинами з рН більше 10 і менше 2.

           Сприйнятливість до ротавірусів висока серед усіх вікових груп населення, проте найбільша - у дітей від 6 міс. до 2 років, а також у осіб похилого віку. Антитіла до ротавірусів виявляють у 50-60 % дітей першого року життя, а у дітей старше 4-х років - понад 90 %. Захисні рівні антитіл зберігаються в крові перехворілих протягом 12-15 міс., тому діти перших років життя можуть хворіти на ротавірусні гастроентерити 3-4 рази і більше. Можливі повторні захворювання у дорослих, які були  в контакті з хворими дітьми, що обумовлено зниженням рівня набутого імунітету або інфікуванням різними серотипами вірусу.

            Джерелом збудника при ротавірусних інфекціях є хворий на гастроентерит, який виділяє вірус у великій кількості. Епідемічно небезпечними є особи без клінічних проявів захворювання, рівень  вірусоносійства серед населення сягає 1,5-9%. Виділення вірусу із носоглоткових змивів свідчить про можливість повітряно-крапельного механізму передачі. Але основним механізмом передачі збудника є фекально-оральний, який реалізується при побутових контактах через іграшки, соски, забруднені руки дорослих та дітей. Масивне виділення ротавірусів з фекаліями, тривале збереження  його в навколишньому середовищі, стійкість до дезинфектантів - усе це призводить до розвитку водних і харчових спалахів ротавірусної інфекції.

           Спорадичні випадки захворювань на ротавірусний гастроентерит реєструються протягом усього року, проте в зимові місяці спостерігається максимальне число хворих (80%). Основна кількість захворювань реєструється в листопаді-травні, а найбільша - у січні-березні.

           Встановлена залежність рівня захворюваності на ротавірусний гастроентерит від температури повітря: поява ротавірусної  інфекції в листопаді-грудні при середньомісячній  температурі +5^о С, різкий підйом захворюваності в січні-лютому при 0^о С  і зменшення захворюваності аж до повного зникнення при +20^оС у червні та липні.

           Медичний нагляд за дітьми, які спілкувалися з хворим, проводять протягом 7 днів від часу ізоляції останнього хворого. Лабораторному обстеженню підлягають діти дошкільних закладів, працівники харчових підприємств і особи, що до них прирівнюються.

           Дезінфекційні заходи при ротавірусному гастроентериті проводять з використанням засобів,  що їх рекомендують для знешкодження збудників вірусних гепатитів. Особливу  увагу необхідно приділяти правильній обробці рук осіб, які обслуговують дітей, а також посуду, сосок та інших предметів догляду за дітьми.

           Специфічна профілактика планово не проводиться, але вже створена ротавірусна вакцина і препарати для пасивної ентеральної імунізації як можливий засіб профілактики ротавірусної інфекції у дітей.

            Госпіталізації підлягають хворі діти віком до 1 року з важкими і середньої важкості формами  та ускладненим анамнезом. Працівники харчових підприємств і особи, які прирівняні до них, підлягають госпіталізації у всіх випадках, коли необхідно уточнити діагноз. Під наглядом лікаря вдома можуть перебувати хворі на ротавірусний гастроентерит у легкій формі.З профілактичною метою здійснюється реєстрація захворюваності, аналіз динаміки захворюваності залежно від сезону, території, груп населення; моніторинг за санітарним фоном, вірусологічним обстеженням на ротавіруси дітей та дорослих, які спілкувалися з хворими на ротавірусний гастроентерит.

  Лікар-епідеміолог  Прилуцького МРВ

                                       Олексенко О.В.