Герб Прилук

Прилуцька СЕС

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8

«Водно-нітратна метгемоглобінемія, причини виникнення. Вплив на організм. Профілактика»

Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. Чиста вода – це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей. Проте значна кількість водоносних горизонтів забруднена різними шкідливими для організму людини сполуками.

Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи. Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання.

Ще 10 років тому фахівці відзначали погіршення якості води з поверхневих джерел внаслідок зростаючого антропогенного навантаження. Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення в тому числі водно-нітратною метгемоглобінемією.

На жаль, заходи з покращання якості води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів, каптажів та індивідуальних свердловин) у більшості випадків не забезпечують помітних зрушень.

І перш за все це стосується нітратів. Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів, каптажів та індивідуальних свердловин до 70% випадків має наднормативний уміст нітратів.

Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, забруднення стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотримання вимог санітарних норм при будівництві на присадибних ділянках вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до 3-х років, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки!

Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка виникає внаслідок потрапляння нітратів до організму людини через питну поду. Внаслідок зв’язування нітратами гемоглобіну крові, еритроцити втрачають здатність повноцінно транспортувати кисень до організму, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії), пригнічується активність ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання.

Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах, де в більшості використовується вода з джерел децентралізованого водопостачання (колодязів, каптажів та індивідуальних свердловин). Групи підвищеного ризику становлять діти віком до 3-х років (особливо немовлята до 1 року які перебувають на штучному вигодовуванні), чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи. Трапляються випадки захворювання й у дітей старшого віку (після споживання води з високим вмістом нітратів). Тому категорично заборонено використовувати воду з криниць і каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники.

З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань необхідно:

1) не використовувати воду з криниць для приготування дитячого харчування;

2) за можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Уміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук;

3) не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування;

4) з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям на присадибних ділянках у радіусі 20 м від колодязів та каптажів;

5) дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо);

6) місця облаштування криниць слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та гною;

7) у радіусі 50 м від криниць не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води;

8) відповідно до санітарних вимог, колодязі необхідно чистити не менше ніж 1 раз на рік, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту та дно від осаду, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду треба знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;

9) раз на рік (бажано влітку) необхідно проводити лабораторне дослідження питної води з джерела водопостачання за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, у тому числі й на вміст нітратів

Пам’ятайте, чиста вода – це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей!