Епідемія, пандемія, ендемія: у чому різниця?

Багато хто сподівається, що коронавірус зникне так само швидко, як і прийшов. Але зараз представники ВООЗ уже називають цей вірус ендемічним. А це означає, що ми муситимемо з ним жити.

Ендемія: постійний ризик

Хворобу, яка регулярно спалахує у певних регіонах, називають ендемічною. У цьому випадку кількість захворювать протягом певного часу залишається відносно стабільною.

Вона вища, ніж в інших місцевостях, але не збільшується з часом. В один і той самий час захворює завжди приблизно одна й та сама кількість людей.

Типовий приклад такого захворювання - малярія, на яку щороку хворіє 300 мільйонів людей по всьому світу, переважно в тропіках.

Тепер же Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) каже, що коронавірус так само може стати ендемічним. Це означає, що вірус з нами і жителі певних регіонів планети повинні навчитися з ним жити. Тобто він уже не зникне.

Епідемія: лише в одному регіоні

Про епідемію йдеться тоді, коли хвороба поширюється в обмежений час у певному регіоні з особливою частотою.

Пандемія - це епідемія, яка поширюється за межі певної країни чи якогось континенту.

Це означає передусім, що успішний контроль за поширенням захворювання залежить від співпраці між системами охорони здоров'я різних країн. Це не означає, що хвороба особливо небезпечна чи смертельна.

Географічний антонім пандемії - ендемія.

Якщо число захворювань у певному регіоні зростає до рівня, вищого за очікуваний (ендемічний), то говорять про епідемію. Якщо випадки захворювання обмежені певною місцевістю, то говорять про спалахи.

Епідемія виникає, приміром, коли змінюється вірулентність певного збудника: вірус мутує та стає від цього заразнішим.

Епідемія може виникнути й тоді, коли захворювання виникають у якомусь новому регіоні. Передумовою є те, що хвороба передається від людини до людини.Прикладом є віспа, яку від початку 16-го століття до Америки почали завозити європейські колонізатори. Через те що місцеве населення раніше ніколи не мало контакту зі збудником, воно не мало жодного імунітету до хвороби.

Деякі розрахунки виходять з того, що жертвами віспи стало до 90 відсотків корінного населення Америки.

Пандемія: поширення по всьому світу

Якщо захворювання поширюється не лише на регіональному, але й на національному чи континентальному рівні, експерти називають це пандемією.

Згідно з даними ВООЗ та американського центру запобігання хворобам CDC, пандемії зазвичай викликаються збудниками чи вірусами, які щойно з'явилися. Це можуть, приміром, бути зоонози, тобто хвороби, які передаються від тварин до людини.

Якщо хвороба для людей є новою, то лише дуже обмежена кількість людей матиме проти неї імунітет. Вакцин у цьому випадку також немає. Це може призвести до того, що захворіє дуже багато людей.

Наскільки небезпечним чи смертельним є перебіг хвороби, залежить від конкретного вірусу та стану здоров'я конкретної людини.

Навіть якщо якась хвороба в процентному співвідношенні дуже рідко призводить до серйозних ускладнень, абсолютна кількість важких випадків у разі пандемії все одно може бути дуже високою. Це пов'язано з тим, що загалом збудником інфіковано дуже-дуже багато людей.Типова хвороба, яка час від часу набуває масштабів пандемії, - це грип. Від так званої "іспанки" 1918 року померло від 25 до 50 мільйонів людей - це більше, ніж за всю Першу світову війну. Так само і свинячий грип 2009 року викликав пандемію.

Утім, навіть за пандемії певні віддалені райони можуть так і не вступити в контакт із вірусом, приміром, острови чи гірські місцевості. Водночас авіасполучення сприяє поширенню пандемій.

Терміни епідемія та пандемія вживають зазвичай, коли говорять про інфекційні захворювання. Та коли хочуть наголосити на необхідності якнайшвидше діяти, так часом називають і захворювання, які не передаються від одних людей до інших. Приміром, іноді кажуть "епідемія діабету".