В поточному році в місті Прилуки та Прилуцькому районі спостерігається підйом захворюваності на гострі кишкові інфекції невстановленої етіології. Наприклад, по місту Прилуки показник захворюваності на цю групу інфекцій зріс за 10 місяці поточного року на 16,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Питома вага відхилень від нормативів по бакпоказниках з вогнищ інфекційних захворювань за цей період становить: по продуктах – 7,0%; по питній воді – 17,2%; по змивах – 4,8%. Широке застосування антибіотиків та дезинфектантів призвело до активізації гострих кишкових інфекцій вірусної природи, зокрема ротавірусної етіології. Найчастіше реєструється клінічна форма, яка називається ротавірусним гастроентеритом. Ротавірусний гастроентерит - гостре вірусне захворювання, яке характеризується проносом, блюванням, слабкістю, підвищенням температури тіла, збудником якого є ротавіруси. Питома вага ротавірусних інфекцій у структурі гострих кишкових інфекцій становить біля 30%. Близько 1 млн дітей у світі щорічно вмирають від ротавірусного гастроентериту.
Ротавіруси людини належать до великої групи вірусів, які за морфологією нагадують колесо. Особливості будови вірусних часток і дали назву роду вірусів - ротавіруси ( від лат. roto- колесо). За групоспецифічним антигеном ротавіруси поділяють на 6 серологічних груп: A, B, C, D, E, F. Більшість ротавірусів людини відносять до гупи А, встановлено явище заміни ротавірусів групи А ротавірусами інших груп.
На об'єктах навколишнього середовища ротавіруси зберігають життєздатність від 10 днів до 1 міс.; у фекаліях - від декількох тижнів до 7 міс. Ці віруси втрачають інфекційну активність при кип'ятінні, обробці розчинами з рН більше 10 і менше 2.
Сприйнятливість до ротавірусів висока серед усіх вікових груп населення, проте найбільша - у дітей від 6 міс. до 2 років, а також у осіб похилого віку. Антитіла до ротавірусів виявляють у 50-60 % дітей першого року життя, а у дітей старше 4-х років - понад 90 %. Захисні рівні антитіл зберігаються в крові перехворілих протягом 12-15 міс., тому діти перших років життя можуть хворіти на ротавірусні гастроентерити 3-4 рази і більше. Можливі повторні захворювання у дорослих, які були в контакті з хворими дітьми, що обумовлено зниженням рівня набутого імунітету або інфікуванням різними серотипами вірусу.
Джерелом збудника при ротавірусних інфекціях є хворий на гастроентерит, який виділяє вірус у великій кількості. Епідемічно небезпечними є особи без клінічних проявів захворювання, рівень вірусоносійства серед населення сягає 1,5-9%. Виділення вірусу із носоглоткових змивів свідчить про можливість повітряно-крапельного механізму передачі. Але основним механізмом передачі збудника є фекально-оральний, який реалізується при побутових контактах через іграшки, соски, забруднені руки дорослих та дітей. Масивне виділення ротавірусів з фекаліями, тривале збереження його в навколишньому середовищі, стійкість до дезинфектантів - усе це призводить до розвитку водних і харчових спалахів ротавірусної інфекції.
Спорадичні випадки захворювань на ротавірусний гастроентерит реєструються протягом усього року, проте в зимові місяці спостерігається максимальне число хворих (80%). Основна кількість захворювань реєструється в листопаді-травні, а найбільша - у січні-березні.
Встановлена залежність рівня захворюваності на ротавірусний гастроентерит від температури повітря: поява ротавірусної інфекції в листопаді-грудні при середньомісячній температурі +5о С, різкий підйом захворюваності в січні-лютому при 0о С і зменшення захворюваності аж до повного зникнення при +20оС у червні та липні.
Медичний нагляд за дітьми, які спілкувалися з хворим, проводять протягом 7 днів від часу ізоляції останнього хворого. Лабораторному обстеженню підлягають діти дошкільних закладів, працівники харчових підприємств і особи, що до них прирівнюються.
Дезінфекційні заходи при ротавірусному гастроентериті проводять з використанням засобів, що їх рекомендують для знешкодження збудників вірусних гепатитів. Особливу увагу необхідно приділяти правильній обробці рук осіб, які обслуговують дітей, а також посуду, сосок та інших предметів догляду за дітьми.
Специфічна профілактика планово не проводиться, але вже створена ротавірусна вакцина і препарати для пасивної ентеральної імунізації як можливий засіб профілактики ротавірусної інфекції у дітей.
Госпіталізації підлягають хворі діти віком до 1 року з важкими і середньої важкості формами та ускладненим анамнезом. Працівники харчових підприємств і особи, які прирівняні до них, підлягають госпіталізації у всіх випадках, коли необхідно уточнити діагноз. Під наглядом лікаря вдома можуть перебувати хворі на ротавірусний гастроентерит у легкій формі.З профілактичною метою здійснюється реєстрація захворюваності, аналіз динаміки захворюваності залежно від сезону, території, груп населення; моніторинг за санітарним фоном, вірусологічним обстеженням на ротавіруси дітей та дорослих, які спілкувалися з хворими на ротавірусний гастроентерит.
