Чим небезпечне купання у необстежених водоймах

Медичне значення кліщів.

                                         Медичне значення кліщів.

             Прогулянки в парках, лісах, риболовля, полювання і багато інших видів діяльності, особливо весняним сонячним днем, це улюблені заняття, які приносять людині масу задоволення. Проте все не так «сонячно», як здається на перший погляд.

               На жаль, природа таїть в собі безліч небезпек для здоров'я людини, і одна із них – кліщі. Кліщі після укусів можуть завдавати неприємних відчуттів. Але більшою загрозою є те, що комахи можуть бути так званими переносниками збудників інфекційних захворювань (наприклад – борелій), небезпечних для людини. До кліщів, без шкоди для його існування, борелії потрапляють від своїх годувальників, а це 200 видів ссавців та птахів.
                 Хвороба Лайма (або кліщовий бореліоз) – найбільш актуальне захворювання, яке передається кліщами. Воно виникає після укусу кліща, інфікованого бореліями. Клінічні прояви досить різноманітні. В організмі людини значно ураженими можуть бути центральна нервова і серцево-судинна системи, опорно-руховий апарат, що призводить до тривалої непрацездатності.

                                                     Офіційна реєстрація цієї хвороби в Україні розпочата відносно недавно, але динаміка захворюваності стрімко наростає..
Серед заходів профілактики захворювання: скошування трави, бур'янів, розчищення чагарників на території установ, мікрорайонів, приватних садиб: використання засобів індивідуального захисту (захисний одяг, репеленти для одягу).
               Хімічні засоби необхідно використовувати згідно інструкціям.   Так репелент на слід    наносити обережно, щоб засіб не потрапив в очі, і тільки на одяг. а відповідні Захисні мазі креми , з метою попередження подразнення шкіри, при їх непотрібності треба ретельно змити теплою водою з милом.
Крім того, захистити себе від нападу кліща у лісі можна відповідно одягнувшись (сорочка з щільно прилягаючими манжетами заправлена в штани, штани – в шкарпетки, туго зав'язана косинка зверху коміра сорочки). Одяг бажано підібрати світлого кольору, щоб можна було побачити кліща, який ще не встиг укусить. А головне – на природі кожні 2 години та після повернення додому необхідно провести ретельний само і взаємо огляд одягу та шкірного покриву з метою виявлення кліща.
Уразі присмоктування кліща треба негайно звернутись за медичною допомогою. При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування обробити 3% розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.
Всім особам, які підпали під напад кліща, рекомендується звернутись до закладу охорони здоров'я за місцем проживання, де лікар надасть рекомендації щодо спостереження за самопочуттям, ознайомить з проявами захворювання (підвищення температури тіла, почервоніння, припухлість на шкірі в місці укусу) та за необхідністю призначить профілактичнелікування.
Велику частину життя кліщі проводять у пухкій лісовій підстилці або у тріщинах ґрунту, виходячи звідти для пошуку здобичі. Активні бувають у ранкові та вечірні години здебільшого у зволожених місцях. Кліщі піднімаються на трав'янисті рослини, сидячи на кінчиках травинок, листя, гілочок понад стежкою на висоті до півтора метрів, де підстерігають здобич, виставивши вперед першу пару ніг. Дослідження показали, що кліщів приваблює запах тварин та людей. Вони чіпляються за свого майбутнього хазяїна, який проходить повз, це може бути як тварина так і людина, але не заповзають на дерева і не падають зверху. Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, хоча хоботок проникає глибоко в шкіру.
Отже, найкраща профілактика трансмісивних інфекційних хвороб (хвороби що передаються при укусі кровосисних членистоногих) – це перш за все самозахист та своєчасне звернення за медичною допомогою.

Малярія

                       Що варто знати про малярію?

Малярія – інфекційна хвороба, збудником якої є найпростіші організми (плазмодії малярії), що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів.
Хвороба дуже поширена в країнах з тропічним кліматом, проходить з тяжким перебігом, загальним нездужанням, приступами високого підвищення температури, ознобу, розладами травлення, порушеннями з боку нервової та інших систем організму. За тяжкого злоякісного перебігу хвороба може закінчитися смертю.

Засоби попередження – вживання протималярійних препаратів та захист від укусів комарів.
Найбільш поширеним протималярійним препаратом є делагіл (хлорохін), вживання якого треба починати за тиждень до виїзду. Доза – 2 таблетки по 0,25 або 1 таблетка по 0,5 на добу. Препарат приймають 2 дні підряд. В період перебування в малярійній місцевості вказану дозу препарату вживають один раз на тиждень. Дітям препарат призначають згідно з віковими дозами після консультації з лікарем.
В країнах, де у збудника малярії реєструється стійкість до делагілу (хлорохіну) використовують метакельфін або фансидар, які приймають по 1 таблетці щодня підряд до 6-и місяців з подальшою заміною препарату на делагіл. Дітям препарат призначають відповідно вікової дози після консультації з лікарем.
Після прибуття до країни призначення доцільно проконсультуватися з лікарем посольства про необхідність хіміопрофілактики малярії в конкретному місці перебування, термінах проведення її, а також про протималярійні препарати, які можна придбати в місцевій аптечній мережі, та схеми і дози їх вживання.

Захист від укусів комарів повинен здійснюватися як під час перебування в приміщенні, так і поза ним. Малярійні комарі нападають на людину найчастіше ввечері, з настанням сутінок, та вночі. В цей час бажано носити одяг, що прикривав би більшу частину тіла (одяг з довгими рукавами, довгі брюки, сукні та ін.). Відкриті частини тіла, особливо під час перебування поза приміщенням в присмерку, для запобігання нападу комарів, слід змащувати репелентами у вигляді кремів, лосьйонів, спиртових розчинів, аерозолів, які дозволені для застосування. Репеленти наносять на шкіру тонким шаром, уникаючи попадання їх на слизові оболонки. При необхідності ним же можна просочувати одяг. Тривалість дії репелентів залежить від навколишньої температури та вологості: за високих їх показників – 30-50 хвилин, за помірних –
до 3-4 годин. Використання репелентів особливо доцільне, коли працюють в польових умовах (джунглі, плантації каучука та ін.). Знімають репелент з шкіри водою з милом, при цьому механічні засоби (губки, віхті та ін.) не використовувати! У випадку попадання репеленту на слизові оболонки їх потрібно негайно промити водою, бажано перевареною, або слабким розчином охолодженого чаю.

Використання репелентів при травмах і захворюванні шкіри протипоказано!

В сутінки, після заходу сонця, бажано перебувати в приміщенні недосяжному для зальоту комарів. Для попередження зальоту комарів у приміщення двері й вікна повинні бути засітчені. Спати слід під сітчатою запоною, краї якої треба старанно заправити під матрац. При виявленні комарів, що залетіли до помешкання, їх знищують механічно, або за допомогою аерозольних інсектицидів. Житлові приміщення рекомендується щоденно ввечері обробляти аерозолем, по можливості таким, що містить синтетичні піретроіди. Можуть використовуватися також електрофумігатори та антимоскітні спіралі. Після експозиції інсектициду протягом 20-30 хвилин приміщення слід провітрити, не знімаючи захисних сіток з вікон і дверей. Доцільно також обробити інсектицидами та репелентами запони, сітки на дверях та вікнах (незалежно від наявності кондиціонерів).

Після повернення додому необхідно повідомити дільничного лікаря про Ваше прибуття з тропічних країн. Вживання протималярійного препарату слід продовжувати ще протягом 4-х тижнів після виїзду з малярійної місцевості, оскільки за відсутності хіміопрофілактики в цей період існує найбільша вірогідність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми тропічної малярії.

В окремих випадках захворювання на малярію може виникнути в більш пізні терміни, навіть при вживанні протималярійних препаратів. Тому, при нездужанні, що супроводжується підвищенням температури – негайно звернутися до лікаря. Протягом 2-х років після повернення додому при будь-якому захворюванні не забувайте нагадати лікарю, який Вас лікує, про те, що Ви були в тропіках.

Пам’ятайте, що чим ретельніше і чіткіше Ви будете виконувати правила профілактики малярії, тим менша буде вірогідність захворіти цією небезпечною хворобою!

Інтимна гігієна - запорука здоров'я

Інтимна гігієна - запорука здоров'я

Інтимна гігієна  має надзвичайно важливе значення для здоров'я жінки. Дуже важливо правильно підібрати засіб для інтимної гігієни, оскільки важливо не порушити бактеріальний баланс статевих органів та кислотне значення pH, завдяки яким формується захисний бар'єр  делікатної зони. У випадку, якщо рівновага буде порушена, то з'являються різноманітні гінекологічні проблеми, які супроводжуються виникненням запалення, свербінням та неприємним запахом.

Природне кислотне значення   pH середовища жіночої статевої системи дуже часто порушується різними чинниками, наприклад, такими як,  менструація, менопауза або вагітність. Негативний вплив на стан природньої  бактеріальної мікрофлори слизової оболонки  можуть  мати застосування антибіотиків та гормональних контрацептивів, використання  тампонів,  відвідування  сауни або басейну, стреси, втома, статевий контакт або носіння синтетичної білизни.

Для того, щоб утримати природню рівновагу та оптимальне значення pH  потрібно використовувати засоби, спеціально призначені для інтимної гігієни. Слід зазначити, що  парфумовані гелі для душа або туалетне мило  може негативно вплинуть на показник кислотно-лужного балансу, так як вони підтримують нейтральне значення рН та не підходять для інтимних ділянок тіла.  Найбільш поширена  причина порушення кисло-лужного балансу в інтимних ділянках - вплив лужної мильної піни.

Для догляду за інтимною областю жінки існують спеціальні засоби, основними завдання яких  є догляд за слизовою оболонкою статевих органів, підтримка нормального рН шкіри зовнішніх статевих органів.  Мова йде, передусім, про гелі, флюїди, емульсії або пінки. Ці засоби забезпечать досконалий гігієнічний комфорт, вони мають м'які миючі властивості,   невикликають подразнень, не містять ароматизатори,  а  у разі виникнення гінекологічних захворювань сприяють прискоренню процесу лікування. Продукти цієї  серії рекомендують використовувати щоденно.

Одним із таких засобів для інтимної гігієни  є емульсія Lactacyd Femina. До складу емульсії входить молочна кислота,  яка попереджає  виникнення запалень та зменшує їх неприємні прояви, а також відновлює та утримує оптимальне  значення рН  мікрофлори статевих органів .

Ви можете спробувати також  гель для інтимної гігієни з спеціальним низьким рН 5,5 A - Derma Derm´Intim,або емульсію   Nivea Intimo Double Effect 2 в 1, до складу якої входить молочна кислота, яка делікатно очищає інтимні місця, а  зволожуюча олійка авокадо -  усуває подразнення після гоління.

На ринку також представлені спеціальні тверді мила для інтимної гігієни, наприклад натуральне мило Klorane Dermo Pain Creme. 
Якщо у Вас немає можливості прийняти душ, можна скористатися вологими серветками для інтимної гігієни, які забезпечують ретельний догляд, запобігають розвитку шкідливих мікроорганізмів, заспокоюють ніжну шкіру і дозволяють відчувати себе добре  на протязі дня.  Серветки практичні у використанні і вони не займуть багато місця у Вашій  сумочці.

Рослини, що викликають алергію

Рослини, що викликають алергію

Всього існує більше 60 видів дерев, трав і злакових, які викликають алергію на пилок (поліноз). Алергенні рослини розбивають на три групи – дерева, злаки і бур'яни. Виділяють кілька сезонів загострення полінозу – весняний, ранній літній, пізній літній або літньо-осінній. Вони можуть називатися також весняний або цвітіння дерев, літній або цвітіння злаків, осінній або цвітіння бур'янів.

У більшості випадків алергія виникає на пилок 2-3 видів рослин. Загострення полінозу триває близько місяця (період цвітіння рослини, яка викликає алергічну реакцію). Однак, іноді у пацієнтів буває множинна сенсибілізація (полісенсібілізація), коли загострення алергії триває майже вся тепла пора року.

ВЕСНЯНИЙ ПЕРІОД АБО ЦВІТІННЯ ДЕРЕВ

Весняний поліноз викликається цвітінням дерев, яке, як правило, відбувається в березні-травні. Першими починають цвісти береза, ліщина, вільха (березень-квітень). В кінці квітня зацвітають в'яз, клен, ясен, тополя, верба. У травні – бузок, яблуня, дуб, хвойні дерева. Серед дерев найбільш значущим алергеном є пилок береза. Пізніше всіх зацвітає липа – в червні.

Сімейство Березові: Ліщина (ліщина), Вільха, Береза.

Сімейство Букові: Каштан, Дуб, Бук.

Сімейство Вербові: Верба, Тополя.

Сімейство Соснові: Сосна, Ялина, Модрина, Кедр.

Сімейство Маслинові: Ясен, Бузок, Жасмин, Форзиція, Маслина, Бирючина, Філлірея, Фонтанезія.

Сімейство Розоцвіті: Яблуня, Груша, Персик, Вишня, Абрикос, Черешня, Слива, Спірея, Горобина, Мигдаль, Суниця, Малина, Ожина, Глід, Шипшина, Троянда, Лабазник, Рубус, Чорноголовник, Лавра, Черемуха, Манжетка, Перстач, Ірга, Морошка, Реп’яшок, Гравілат, Рябинник, Шабельник, Костяниця, Таволга, Княженіка (Поленика).

У весняний період також цвітуть трави, які можуть бути причиною червоних очей і закладеного носа (алергічний ринокон'юнктівіт).

Сімейство Мальвові: Алтей, Гібіскус, Мальва, Шток-троянда Нікітіна, Лаватера.

Родина Лілійні: Лілія, Тюльпан, Конвалія, Пролісок, Цибуля, Часник, Чемериця, Спаржа, Алое, Рябчик, Гусяча цибуля, Венечник, Вороняче око, Купина, Веснівка, Красоднів.

Сімейство Кропив'яні: Кропива, Постениця.

Сімейство Подорожникові: Подорожник.

Сімейство Зонтичні (селерові): Морква, Кріп, Селера, Пастернак, Кмин, Борщівник, Аніс, Дудник, Цикута, Купирь, Жабриця, Яглиця, Смовдь, Бедринець, Омежник.

Сімейство Пасльонові: Картопля, Баклажан, Томати, Белена, Запашний тютюн, Паслін, Красавка, Перець.

ЛІТНІЙ ПЕРІОД АБО ЦВІТІННЯ ЗЛАКІВ

Літній період загострення полінозу пов'язаний з пилком злакових трав, які цвітуть з травня до кінця серпня. У другій половині травня починають порошити тонконіг і лисохвіст. У червні зацвітають костриця, їжака і тимофіївка. В середині літа основною причиною алергії є пилок тимофіївки, кукіля, ковили, костриці, їжаки, мітлиці, лисохвоста, пирію, тонконога і стоколоса.

Сімейство Бобові (Метеликові): Люцерна, Люпин, Горох, Термопсис, Квасоля, Віка, Конюшина, Арахіс, Боби, Соя, Солодка, Лобія, Біла робонія (акація), Карагана жовта (акація), Лядвенець, Гліцинія, Астрагал, Буркун, Заяча конюшина, Чина, Горошок, Аморфа, Метельник, Верблюжа колючка.

Сімейство Злаки (мятликові): Кукурудза, Овес, Пшениця, Ячмінь, Жито Рис, Їжака, Тонконіг, Лисохвіст, Куничник, Костриця, Мишій, Стоколос, Просо, Сорго (Джугара), Кострець, Гребенник, Запашний колосок, Очеретянка, Пирій, Тимофіївка (Аржанец), Зубрівка, Райграс, Ковила, Кукіль, Польовиця, Елітрігія, Лепешняк, Рострарія (лофохлоа), Перловник, Трясунка, Щучка, Очерет, Плоскуха, Свинорій, Паспалум, Канареєчник, Медова трава, Багатобородник, Житняк.

Сімейство хрестоцвіті: Хрін, Гірчиця, Капуста, Орісум, Редька, Левкой, Грицики, Бруква, Турнепс, Вечірниця.

Сімейство Гречані: Щавель, Гречка, Щавель малий (щавельок), Горець, Ревінь.

Сімейство Конопльові: Хміль, Конопля.

ОСІННІЙ ПЕРІОД АБО ЦВІТІННЯ БУР'ЯНІВ

Пізній літній та осінній період загострення полінозу припадає на серпень-вересень. У цей час цвітуть рослини з родини лободових і складноцвітих. Полин і лобода мають високоалергенні властивості. Також дуже поширений поліноз, який викликається пилком амброзії.

Цвітіння деяких рослин виходить за рамки сезонних періодів. Близький родич полину і амброзії з сімейства складноцвітих – кульбаба – починає цвісти ще в травні. До кінця осені триває цвітіння рослин з інших родин, більш властивих літу, – щавеля та кропиви.

Сімейство Складноцвіті (Айстрові): Амброзія, Полин (Гірка, Естрагон, Чорнобиль, Цитварний), Маргаритка, Золотушник, Кульбаба, Астра, Георгіна, Хризантема, Ромашка, Нігтики, Дивосил, Деревій, Череда, Цикорій, Соняшник, Пиретрум, Пижмо, Мати-й-мачеха, Лопух, Бодяк, Чортополох, Волошка, Хрестовник, Календула, Едельвейс, Хамомілла, Сушениця, Білокопитник, Нетреба, Гірчак, Бородавник, Ромен, Злинка, Латук, Сідач, Міцеліс, Нечуйвітер, Котяча лапка, Осот, Козелець, Колючник, Пупавка, Скереда, Прозанник, Кульбаба, Жабник.

Сімейство мареві (лободові): Лобода, Буряк, Шпинат, Дикий шпинат, Портулак (Портулакові), Лобода, Солянка, Сведа, Анабазис, Солеріс, Аксіріс, Кохія, Саксаул.